Адвент – в очікуванні чогось більшого!

Минулого тижня коли я запитував: "Чого я чекаю?"- Я відповів: "Нехай прийде Царство Твоє!".
Звичайно це напряму пов'язано з майбутнім святкуванням пришестя Царя царів.

Проте це не повинно закінчуватися святкуванням пришестя Христа, яке відбулося більше 2000 років тому; або пришестям Христа в або через Його тіло віруючих сьогодні. До тих пір, поки Христос не повернеться в кінці віку, те, чого я чекатиму і жадатиму можна охопити ось такою молитвою:

“Хай буде воля Твоя!”
Матвія 6:10

Добру Новину про волю Бога звістив Ангел при народженні Ісуса:

"народився вам Спаситель!”
Луки 2:11

Вся мета "Різдва" полягала в тому, щоб дати світові Спасителя, аби кожен, "хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне"(1). Коли перші християни молилися молитвою Господньої, вони знали, що найбільше бажання Бога - це: "Бог наш Спаситель, ... хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди" (2).

В очікуванні звершення Божої волі, я зіштовхуюся з певним викликом, коли я вже знаю в чому полягає Його воля. Було б простіше, якби я не знав і міг би запитати Його про це. Я не можу просити Його врятувати світ, тому що Він вже зробив це. Проблема в тому, що так багато людей у світі не знають цієї істини. Коли я знаю волю Бога і що Він вже зробив свою частину, я найбільше наближаюсь до того, аби зробити щось зі своїми знаннями. Коли я в очікуванні адвенту то я молюся: “Хай буде воля Твоя!". Дуже ймовірно, що рішення знаходиться в

"Манні" на сьогодні:

Іноді ключ до відповіді на молитву знаходиться в моєму серці.

-----------------------------------------
(1) Івана 3: 16б
(2) 1 Тимофія 2:4

Кому належить дар?

Викладаючи на тему духовних дарів, я зрідка використовую питальники, які розроблені в поміч людям для винайдення своїх дарів. Причина, чому вони стало рідким явищем, - я вважаю, зі- за того, що їх користь обмежена. Питальники хороші тим, що вони освітлюють цю тему; допомагають тримати фокус на важливому доступному ресурсі для всіх християн.

Проте, боюсь, що вони можуть обмежувати дію Духа Святого в нас і через нас, коли ми зосереджуємося на визначенні свого духовного дару. Тому що треба знати чи є духовний дар дійсно моїм даром.

Так, я знаю, що Петро сказав кривому:

Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
Дії Апостолів 3:6

Але я переконаний, що Петро не вважав це своїм даром. Він був на 100% залежним від Духу.

Коли люди запитують мене чи у мене є якийсь духовний дар, я волію краще сказати "ні". Тому що навіть, якщо люди і зцілялися в результаті молитви, це ніяк не має нічого спільного зі мною. Якщо це було б так, тоді це б мало траплятися кожен раз, коли я молився за зцілення. Духовні дари належать Духу.

Павло на власні очі бачив зцілення кількох людей після своєї молитви за них, але я впевнений, що багато разів він не бачив очікуваного результату – я впевнений, що його молитви за шлунок Тимофія були безуспішними (1). Він сам також мав проблеми зі здоров'ям (2) – і, хоча я вважаю його 'колючка в тіло' відноситься до переслідування, на його молитви пролунала наступна відповідь: "Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі." (3)

Павло пророкував, але все одно, він усвідомлював обмеження:

Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
1 Кор 13:9-10

Досконале ще попереду, але це не зупинило Павла, й не повинно стати перешкодою для нас у пошуках дарів, тому що:

Сьогоднішня "манна":

Дух досконалий, і саме в Ньому ми рухаємося.

---------------------------------------
(1) 1 Тимофія 5:23
(2) Гал. 4:13-15
(3) 2-е до Коринтян 12:9